Коротенько про алкоголь та тютюн

Коротенько про алкоголь та тютюн

Передмова

В Україні є різноманітні ініціативи, що пропагують тверезий спосіб життя. В Росії вони також є, оскільки для наших сусідів це питання, можливо, навіть і болючіше.

Недавно знайшов матеріал одної з таких російських суспільних ініціатив. Коротко скажу: стаття справила враження; викладена в ній інформація ніби й елементарна і очевидна, але одночасно – зовсім невідома. Після деякого обдумування вирішив, що цей матеріал потрібно якнайширше пропагувати і серед своїх, українців, В ТОМУ ЧИСЛІ І МАЛНІВЧАН. Тому переклав його українською, мінімально пристосував до, знову-ж таки, української специфіки, та запрошую всіх для ознайомлення та обговорення.

Ярослав Орфіняк

* * * * *
Коротенько про алкоголь та тютюн
для школярів, студентів, їх батьків, викладачів, підприємців та політиків.

П’єш і палиш – пісяєш мізками!

( ЧИТАТИ ДО КІНЦЯ!!! інакше мало зрозумієте )

Це – не агітація за припинення пиття і паління. Це – звичайне інформування. Ми просто кажемо, що приховувати від людей правду про алкоголь і тютюн – підлість і зрада. Як ви віднесетеся до того, що прочитаєте – це ваша справа. Людина вільна в прийнятті рішення. Не можна втручатися у свободу волі, свободу вибору людини. Її не можна змушувати до чогось, зомбувати, агітувати. Натомість просто потрібно давати всю інформацію, а далі нехай вона сама вирішує, який шлях вибрати.

Має бути зрозумілим, що за військову зброю – в традиційному її розумінні, яка ріже, стріляє, вибухає і руйнує, – найчастіше беруться, виконуючи чужу і злу волю, і реалізовується вона не через накази, а в обхід свідомості. Сторона, що почала війну, в міру свого розуміння вирішує свої питання, а в міру нерозуміння вирішує, в кінцевому рахунку, неоголошені економічні і політичні проблеми невидимих сценаристів війни, третьої сили, яка не бере участі у війні, і у якої більша міра розуміння.

У цій статті мова піде не про звичайну швидкодіючу, але про набагато потужнішу і ефективнішу зброю – про зброю геноциду, яка підриває генофонд країни, генофонд теперішніх і наступних поколінь. Постріл спрацьовує миттєво, але, по-перше, видно того, хто стріляє, а, по-друге, ураження – лише локальне. Якщо ж у вашу сім’ю впровадити традицію вживання продуктів, що містять отруту, то через одне – два покоління зникне уся ваша родова лінія. Власне для того і впроваджена традиція вживання алкогольних (що містять спирт) напоїв (пиво, вино, горілка, коньяк і так далі).

Так ось: спирт етиловий (винний) – С2Н5ОН – очищений від домішок (по-науковому – ректифікований), який входить до складу всіх алкогольних виробів і вживаний для технічних потреб, – це наркотична отрута нервово-паралітичної дії. Що це насправді так – ось довідка, витяг із ГОСТу 18300-72 (ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СОЮЗУ РСР. СПИРТ ЕТИЛОВИЙ РЕКТИФІКОВАНИЙ ТЕХНІЧНИЙ. ТЕХНІЧНІ УМОВИ. Видання офіційне, ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ СТАНДАРТІВ СРСР, Москва. Затверджений і введений в дію Постановою Державного комітету стандартів Ради Міністрів СРСР від 26.12.1972, №2329):

«§ 5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ.
5.1. Етиловий спирт – легко займиста безбарвна рідина з характерним запахом, відноситься до сильнодіючих наркотиків, що викликають спочатку збудження, а потім параліч нервової системи.».

Якщо зазирнути в Історію, то можна побачити силу цієї зброї на прикладі підкорення Америки, в боротьбі з індіанцями. Здорова психіка і супутня їй інтуїція робили їх невразливими. Але європейцями була завезена перевірена віками на працездатність т.зв. «вогняна вода». Після попереднього звикання до спиртного, індіанцям були вручені також самогонні апарати (міні-спиртзаводики) з інструкцією по їх застосуванню. Подальше не змусило себе довго чекати: нащадків індіанців, які на сьогодні ще збереглися, в США показують як реліквію, в спеціально влаштованих для них резерваціях.

Усі ми з дитинства ніби й знаємо, що випивати шкідливо. Проте, коли когось запитати: «А в чому ж, власне, полягає шкода?», – то далеко не всі зможуть хоч наближено до істини відповісти. Тому ми й даємо тут грунтовне пояснення.

При попаданні в кров спирт починає взаємодіяти з еритроцитами (червоними кров’яними тільцями – клітинами крові), які переносять кисень від легенів до тканин, а вуглекислий газ – у зворотному напрямі. У звичайному, природному стані зовнішня поверхня еритроцитів покрита тонким шаром жирової (по-науковому – ліпідної) тканини, яка при терті об стінки судин електризується. Через це кожен з еритроцитів несе на собі негативний заряд, і через це всі вони в масі мають первинну властивість – відштовхуватися один від одного.

Спирт, як відомо, використовують як розчинник для знежирення і очищення поверхонь. Коли спирт, що міститься у алкогольних напоях, потрапляє в кров після «прийняття на душу», він змиває жировий шар у частини еритроцитів, внаслідок чого ці еритроцити набувають позитивного заряду, і починають злипатися з негативно зарядженими еритроцитами, утворюючи згустки, схожі на виноградні грона. Процес йде з наростанням, розміри і кількість згустків стрімко збільшуються із збільшенням кількості випитої спиртовмісної рідини (пива, вина, горілки, чи будь-якого іншого спиртного пійла – без різниці).

Кров’яна система організму утворена замкнутою, сильно розгалуженою системою трубок, судин різного діаметру. У цій системі розрізняють артерії, вени і капіляри. Діаметр найдрібніших кровоносних судин – капілярів – в окремих частинах тіла (мозок, сітківка ока) іноді настільки малий, що еритроцити буквально протискуються по них, один за одним, при цьому нерідко навіть розсовуючи стінки капілярів. Зрозуміло, що згусток з декількох еритроцитів не зможе рухатися по таких капілярах. Рухаючись спочатку по великих артеріях, а потім по дрібних, що розгалужуються, – артеріолах – все меншого діаметру, таке гроно еритроцитів досягає, врешті-решт, капіляра, діаметр якого є меншим за розмір грона, і перекриває його, як корок, повністю припиняючи кровотік через цей капіляр.

Грона (згустки) з еритроцитів мають неправильну форму і містять, в середньому, 200-500 злиплих еритроцитів; середній їх розмір становить 60 мікрон. Зустрічаються окремі грона (згустки, по-науковому – тромби), що містять тисячі еритроцитів. Зрозуміло, що тромби (корки) таких розмірів перекривають посудини не найдрібнішого діаметру.

Імпульси тиску, що поширюються внаслідок серцебиття по кров’яному руслу, разом із скороченнями артерій і артеріол (пульс), зустрічаючись з перешкодами на вході до дрібніших судин (закоркованих згустками-гронами-тромбами), викликають сильне розширення стінок кровоносних судин в безпосередній близькості від перешкоди. Іноді їх розширення стає безповоротним, – утворюються роздуття судин – судинні грижі (по-науковому – мікроаневризми). В окремих випадках стінки артеріол і капілярів не витримують підвищеного тиску та тріскаються, викликаючи крововиливи (по-науковому – мікроінсульти). Мікроінсульти можна спостерігати у вигляді почервонілого носа, вух, шиї, білків очей і інших частин тіла. Звідси й вислів – «у п’яниці ніс червоний». Поява судинної сітки на носі однозначно свідчить, що відбувається порушення кровоносної системи носа. Такі самі порушення кровоносної системи відбуваються і в усіх внутрішніх органах, особливо в тих, що є найбільш життєво важливими й тому інтенсивно живляться кров’ю. Наприклад, – в головному мозкові, в якому здійснюються процеси мислення, пам’яті, свідомості (розумової діяльності).

Головний мозок складається з безлічі нервових клітин – нейронів. Функція нейронів – відбирати, аналізувати і зберігати інформацію. Звивиста кора півкуль мозку має товщину від 2 до 4 міліметрів і складається з ряду шарів, утворених приблизно 14 мільярдами нейронів, які різняться за формою, величиною і виконуваними функціями. Одні з цих нейронів – чутливі – сприймають збудження, яке надходить від різних органів, інші – рухові – посилають збудження до м’язів, а треті нейрони зв’язують своїми відростками різні ділянки кори. Ще інші нейронні структури мозку також виконують якісь відповідні їм функції.

Безповоротна смерть частини нейронів головного мозку в результаті тромбозу кровоносних судин і мікроінсультів (клітини тканин взагалі, і нейрони зокрема, відмирають протягом декількох хвилин, якщо вони не отримують кисню, що переноситься еритроцитами) призводить до втрати частини інформації, і до порушень короткочасної пам’яті (в першу чергу гинуть нейрони, що відповідають за пам’ять, тому «добре піддаті» нічого не пам’ятають на наступний ранок). При цьому порушуються процеси переробки поточної інформації, що веде до закріплення найбільш суттєвої її частини в спотвореному виді в нейронних структурах, що забезпечують довготривалу пам’ять.

Отже, внаслідок відмирання окремих нейронів і навіть їх груп, спричинених кисневим голодуванням (по-науковому – гіпоксією) внаслідок закупорки згустками еритроцитів дрібних капілярів, відбувається «оніміння» мозку, яке й сприймається як нібито нешкідливий стан сп’яніння (у просторіччі – «кайф», «прихід»).

Подальший стан збудження, підвищеного радісного настрою – ейфорії, що виникає при прийомі алкоголю, багато дослідників процесу сп’яніння справедливо приписують все тій же гіпоксії. Для певної стадії гіпоксії (кисневого голодування) характерний стан ейфорії. Зараз добре вивчені зміни в людському організмі і зміни у відчуттях людини при недостачі кисню, при зміні тиску повітря чи на різній висоті. Так, в горах, на висоті 4 кілометрів, де малий тиск повітря і, відповідно, мало кисню, людина відчуває слабкість, запаморочення, швидко стомлює навіть нескладна робота. Далі, із збільшенням висоти, неприємні відчуття зникають. Людина почуває себе добре, вона стає веселою, збудженою. Проте досить невеликого зусилля, одного різкого руху і людина втрачає свідомість. Про висоту 8 кілометрів, де кисню ще менше, в довідниках мовиться коротко: загрожує смерть.

Людина сама зазвичай не помічає порушень нормальної діяльності організму, спричинених нестачею кисню на висоті. Більше того, чим слабкішою стає її свідомість, – тим спокійніше, впевненіше вона себе відчуває. Якщо їй зауважити, що вона в такому стані гірше мізкує, то вона стверджуватиме зворотнє.

Отже, ми бачимо, що стан при кисневому голодуванні дуже нагадує стан при алкогольному сп’янінні: така ж переоцінка своїх сил («море по коліно»), той же радісний, збуджений стан, та ж нездатність критично оцінювати свої дії. Все так само, тільки гіпоксія алкогольного походження викликана не браком кисню в повітрі, а утрудненням його доставки до клітин тканин (у тому числі до клітин мозкових тканин – нейронів) в результаті дії спирту на кровообіг і його порушення.

«Сон» (у просторіччі – «вирубування»), що настає в результаті сильного сп’яніння, це – не сон в звичайному фізіологічному сенсі. Це – саме втрата свідомості внаслідок нейрохімічних порушень, викликаних алкогольною гіпоксією мозку. Це – алкогольна кома. Іншими словами, під час кисневого голодування (гіпоксії) вмикається захисна реакція (щоб організм не загинув), – мозок дає організму команду на «вирубування», щоб понизити в організмі швидкість обміну речовин і, відповідно, зменшити потребу в кисні.

Отже, ми з’ясували, що веселощі, пов’язані з прийомом алкоголю, мають в своїй основі гіпоксію. А гіпоксія в цьому випадку обумовлена злипанням еритроцитів і утворенням тромбів – корків в судинах. Значить, щоб відчути «задоволення» («кайф», «прихід»), потрібно обов’язково викликати тромбоз (закупорку) судин. А тромбоз судин – це завжди відмирання клітин тканин, і в першу чергу – нейронів мозку.

Таким чином, ми приходимо до важливого висновку: НЕШКІДЛИВИХ ДОЗ АЛКОГОЛЮ НЕ БУВАЄ В ПРИНЦИПІ!

Якби нешкідлива доза алкоголю навіть і існувала, то вона нікого б не цікавила, тому що ніяких звеселяючих ефектів з нею не було б пов’язано. Відновлення ж зворотних наслідків від випитої пляшки пива (500 грамів), святкового фужера шампанського (200-250 грамів), горілки (100 грамів) може наступити, при сприятливих обставинах, лише після 2-3 років!

Синдром похмілля – не що інше, як процес, пов’язаний з видаленням із головного мозку відмерлих через припинення кровопостачання (і – через відсутність кисню) нейронів. Організм відторгає мертві клітини мозку; з цим і пов’язані вранішні головні болі після «перепою». Для видалення загиблих нейронів створюється підвищений внутрішньочерепний тиск за рахунок посиленого припливу рідини і, фактично, прямого фізіологічного промивання мозку. Саме з цим пов’язана спрага, яка мучить «випивох» уранці – з потребою в додатковому об’ємі рідини.

Той, хто приймав алкоголь, наступного ранку в буквальному розумінні пісяє мізками. Фахівці підкреслюють медичну точність цієї термінології, – поверхня кори головного мозку алкоголіка, за свідченням патологоанатомів, нагадує повстяну поверхню, нaчисто посічену міллю (тобто цілі ділянки мозку, фігурально мовлячи, – випісяні).

Таким чином, будь-яке, навіть одноразове вживання алкоголю, міняє можливості головного мозку, і передусім – його тонких структур, що відповідають за свідомість і інтуїтивні прозріння, які формуються на несвідомих рівнях психіки. Тому споживачі алкоголю навіть не розуміють, що вони – багато чого взагалі не розуміють!

Відмітимо, що описані ураження кровоносних судин (грижі і розриви) під впливом алкоголю мають універсальний характер. Вони стаються в тканинах усіх органів. Число відмираючих клітин тканин залежить від кількості прийнятого алкоголю, – їх тим більше, чим більше поступило в організм етилового спирту. Зміни, що відбуваються в організмі під впливом алкоголю, схожі на порушення, пов’язані з механічною травмою. Синяк, отриманий при ударі, теж є численними крововиливами (внаслідок розриву кровоносних судин). Порушення кровообігу в пошкодженій ударом області тканин також призводить до загибелі частини тканинних клітин. Тому індивід, що пропустив через себе порцію спиртного, є щось подібне до великого, на весь ріст, рівномірно розподіленого синяка (звідси і відповідне обзивання алкоголіка – «синяк»): ті ж крововиливи, ті ж відмираючі тканини, що замінюються сполучною тканиною – найдрібнішими рубцями, що залишаються на місці рідної загиблої тканини, яка виконувала в організмі відповідну їй функцію… І загоєння цього «синяка», його одужання після травми, нанесеної порцією алкогольного пійла, триває приблизно ті ж три тижні, що і в разі синяка, отриманого при ударі. А що стосується впливу на мозок, то після кожної чарки вина або горілки, фужера шампанська або кухля пива, словом, після кожної отриманої організмом дози алкоголю, – індивід обов’язково стає незворотньо глупішим.

Тут слід зауважити, що процес деградації відбувається поступово і непомітно для самого індивіда. Адже якась інформація виявляється втраченою у зв’язку із загибеллю нейронів мозку і індивід не може цією інформацією оперувати. Тому він зазвичай не помічає своєї деградації. Зате рано чи пізно її доводиться помітити іншим: родичам, знайомим, співробітникам, колегам, лікарям…

Найбільш суспільно небезпечними різновидами алкогольних отрут є пиво і шампанське. Саме з них починається, як правило, рух вниз по похилій площині. Без них було б практично неможливим втягування у пияцтво жінок і дітей. Ніхто з найзатятіших алкоголіків («синяків»), які втратили людську подобу, не починав з горілки або самогону. Все починається з малого. Тому найбільш суспільно небезпечними типами питущих є т.зв. «культурно випиваючі». Саме вони несуть у суспільство установку на позитивне ставлення до алкоголю, – несуть програму наркотизації наступного покоління. Споживання алкоголю в «невеликих» кількостях є небезпечне тим, що після прийняття, наприклад, 50 грамів горілки, ні сам споживач алкоголю, ні його оточення не фіксують явних раптових внутрішніх негативних змін, які відбуваються з ним, хоч при цьому уражуються його найбільш цінні – тонкі – мозкові структури.

Ще один момент, що стосується міфу про прочищання судин алкоголем. Дуже наочні результати отримали вчені в США, спостерігаючи результати безпосереднього впливу етилового спирту на стінки шлунку людини. На групі осіб зі здоровим шлунком було проведено гастроскопічне дослідження. Кожен випробовуваний заковтував мініатюрний пристрій типу іконоскопа, за допомогою якого на телевізор передавалося зображення стінок шлунку, і випивав натщесерце 200 грамів віскі (без содової води, що для громадян США дуже незвично). Через кілька хвилин після прийому віскі спостерігалася припухлість і почервоніння слизової оболонки. Через годину можна було бачити численні кровоточиві виразки. Ще через кілька годин по слизовій шлунка тяглися гнійні смуги. Найдивовижніше в цьому дослідженні, мабуть, те, що картина у всіх піддослідних виявилася практично однаковою, майже ніяких індивідуальних відмінностей не було. Це означає, що подібна картина має місце у кожної людини, яка прийняла міцний спиртний виріб у нерозведеному вигляді та на голодний шлунок. Відчуття тепла в стравоході і шлунку – це результат виділення енергії в процесі біохімічних реакцій, які супроводжують розпад (відмирання) клітин слизової оболонки стравоходу і шлунку. Адже спирт – це розчинник, тому, потрапивши в організм, він руйнує захисні жиробілкові (ліпідопротеїнові) оболонки цих клітин, роблячи їх доступними для ураження вірусами і мікробами. При цьому організм намагається «замурувати» отримані прогалини і як «цемент» використовує холестерин; саме тому печінка, серце і судини алкоголіків мають синдром ожиріння. Тому заявки про те, що в алкоголіків нібито чисті кровоносні судини – без холестеринових наростів (бляшок) всередині – це брехня, міф.

Особливо тяжкі наслідки має алкогольне отруєння для дітей і підлітків, організм котрих ще росте. По-перше, основна травмуюча дія алкоголю – внаслідок тромбозу кровоносних судин гинуть клітини тканин усіх органів від кисневого голодування – у організмі дитини чи підлітка, який ще розвивається, є сильнішою, ніж у дорослої людини, тому що захисні системи у дитини ще не зформувалися, і виведення з організму продуктів розпаду (в т.ч. вбитих клітин) після впливу алкоголю відбувається значно повільніше. По-друге, організм підлітка, дитини або плоду (в процесі вагітності) є в стані розвитку. Клітини багатьох тканин ще розмножуються діленням і, отже, загибель частини клітин означає, що з втрачених (загиблих) клітин не зформуються певні клітинні структури, що були генетично запрограмовані і мали стати частиною здорового повноцінного організму.

Очевидно, що наслідки алкогольної травми тим серйозніші, чим на більш ранній стадії розвитку організму ця травма нанесена. Найбільш важкі ці наслідки для зародка людини в перші дні і місяці його існування, коли йдуть інтенсивні процеси закладки та формування найважливіших органів і систем організму. Загибель двох-трьох клітин на початку розвитку зародка може обернутися в подальшому недорозвиненням, або й відсутністю якогось органа. Відхилення від нормального розвитку плода у випадку, якщо жінка навіть дуже «помірно» вживає спиртне під час вагітності, мають місце обов’язково. Іноді ці відхилення приводять до відсутності життєво важливих органів, тоді плід гине (викидень) або народжується нежиттєздатна дитина. В інших випадках вони проявляються в різних вроджених дефектах розвитку, що об’єднуються загальним медичним терміном – «алкогольний синдром плоду», такий, як косоокість, вроджена глухота і німота, різка асиметрія і інші дефекти обличчя, вроджені вади серця, зменшені розміри голови і об’єму черепної коробки, а отже і зменшений обсяг головного мозку (мікроцефалія), розумова відсталість, вроджені психічні хвороби, недорозвинення (зменшені розміри) кінцівок, погане зрощення черепних кісток (кістки черепа нерідко залишаються настільки тонкими, що можуть бути проломленими навіть при невеликому механічному впливі), більш повільне зростання після народження, відставання від здорових однолітків у руховій та розумовій активності і т.д.

Алкогольний синдром плоду може включати й різні важкі каліцтва. Наприклад: утворення мозкової грижі в результаті повільного зрощення кісток черепа; розщеплення хребта з випиранням під шкіру, у вигляді грижі, частини спинного мозку; неповна кількість пальців або їх зрощення; різке недорозвинення, майже повна відсутність скелета. При деяких видах вроджених каліцтв діти можуть жити лише короткий час. Такими є: відсутність головного мозку або однієї з його півкуль, водянка головного мозку, вовча паща і багато інших дефектів. З іншого боку, алкогольні дефекти можуть бути й не настільки очевидними, щоб за зовнішнім виглядом дитини можна було відразу визначити, є вони чи ні. Наприклад, мікроцефалія – недорозвиненість кори головного мозку – може проявлятися в досить широких межах: від дуже помірного відхилення від норми – до повної відсутності кори півкуль головного мозку.

Різного роду екстрасенсорні можливості дані від Бога практично кожному народжуваному. Але не кожен може активно розвинути їх, а вживання алкоголю повністю блокує ці нормальні людські можливості.

Тютюн по фізіології впливу на організм людини подібний алкоголю, тому що призводить до тих же порушень кровопостачання головного мозку і загибелі нейронів, але за допомогою іншого механізму. З тютюновим димом, через легені курця, в кров потрапляє щонайширша гама отруйних речовин, у тому числі наркотик – нікотин. Мозок змушений задіювати захисні сили організму, в результаті чого кровоносні судини починають стискатися (спазмувати), перешкоджаючи проникненню отрути, яка міститься в крові, в тонкі структури мозку. У результаті – та ж нестача кисню, внаслідок чого від затягування тютюновим димом відчувається «кайф», ейфорія (збудження) і ілюзія просвітлення свідомості. Той, хто сам не курить, але знаходиться поруч і вдихає дим, зазнає майже того ж ефекту, що й курець. Тому дитина жінки-курця гарантовано буде мати генетичні і фізичні вади. А головний біль і / або отупіння після перебування серед курців – це наслідок підвищеного черепного тиску, під впливом якого відбувається фізіологічне промивання мозку від загиблих нейронів…

Стратегія і тактика геноциду.

Наркотизація, підрив генофонду інформаційно обмеженої, методологічно бідної і тому ідеологічно підконтрольної нації чи країни здійснюється тими, хто заробляє мільярди на виробництві і розповсюдженні отрути, також і тими, хто користає з експлуатації нації чи країни, і хто має на них різноманітні впливи, в т.ч. й «своїми» внутрішніми різного роду керівниками та бізнесменами, і зовнішніми потенційними «загарбниками».

Здійснюється це, як правило, в обхід свідомості, через м’яке підштовхування на цю згубну дорогу: зловмисно впровадженими у громадську свідомість традиціями, прислів’ями, приказками, піснями, рекламою, закладаючи тим самим в культуру народу ворожу, а відносно генетики людини, – вбивчу програму поведінки.

При цьому більшість суспільства цих схем зомбування не усвідомлюють, і не звертають на них уваги, вважаючи, що алкоголь і тютюн – це їхній особистий вибір. А між тим важко знайти, приміром, хоч би один фільм, який не демонстрував би сцени куріння та вживання спиртного. Це що, випадково? – Звичайно, ні. Ніхто ж не народжується зорієнтованим на алкоголь, тютюн і, по суті, на членоушкодження, в тому числі на руйнування тонких структур мозку і пригнічення даних Богом можливостей. За поширеністю алкоголю і тютюну стоять століттями відпрацьовані схеми їх насадження в суспільстві. Багато хто скаже: «Та які там схеми, це мій особистий вибір, я роблю це тому, що я хочу цього, і це мій вибір!». Насправді ж у таких опонентів у їх психіці створена лише стійка ілюзія особистого вибору, там, де насправді має місце злісний, підступний розрахунок. Розрахунок тих, хто використовує цілі народи та їх землі й природні багатства цих земель собі в угоду, адже випивання, куріння, та інша наркотизація перетворює суспільство на тупіюче бидло, яке легше підкорити та заставити покірно «ішачити» на себе.

Необхідно чітко розуміти, що відбувається алкоголізація (точніше – ліквідація методом алкоголізації) народу. За кордон щодня перекачуються і вивозяться мільйони тонн сировини, награбовані статки, в той час як народ, в масі своїй, перебуває у матеріальній бідності. Зрозуміло, що п’яного пограбувати набагато легше, ніж тверезого й сильного, тому алкоголь, тютюн та інші наркотики – один з головних інструментів одурманення і знищення непокірного народу.

Як досягається «добровільна» алкогольна та тютюнова самонаркотизація (самоліквідація) народу? – Дуже просто. Світогляд людини формується виключно зовнішнім навколишнім середовищем. У друкарні, коли через друкарський верстат пропускають білий аркуш паперу, на виході буде отриманий той відбиток, який є нанесений на матрицю. Так і кожна народжена дитина – білий аркуш – потрапляє під таку ж цілеспрямовано створену інформаційну матрицю-культуру: п’ють і курять у виставах, у фільмах, у телепередачах, на вулиці, в сім’ї; і до закінчення дітьми школи ці зомбуючі програми спрацьовують, – рідкісний випускник закінчує школу, не покуштувавши алкоголю, тютюну чи інших наркотиків. І ще. Дитина або підліток не може мати позитивних установок на алкоголіка, що лежить під парканом. Тому такі позитивні установки на вживання алкоголю і тютюну програмуються рекламними інтелігентними дядьками й тітками з чаркою коньяку, кухлем пива або келихом вина, рекламним ковбоєм з витонченою сигаретою в зубах, рекламою алкоголю і тютюну без участі людей, а також прихованою (тобто діючою в обхід свідомості) рекламою алкоголю і тютюну – попиваючими та покурюючими позитивними кіноперсонажами, «розкрученими» артистами, політиками та представниками різного рівня адміністрацій, яких ЗМІ демонструють з фужером вина, чаркою горілки чи кухлем пива в руці з нагоди різного роду урочистостей, зустрічей і т.д.

Здається, що алкоголь і пристрасть до нього виникли самі по собі. А між тим інструмент наркотизації біологічних популяцій позичено з життя комах. Як відомо, мурашники – це ієрархічно організовані співтовариства з чітко розписаними ролями для всіх учасників, серед них виділяються і охоронні загони. Напад на мурашник з боку інших комах – справа малоперспективна завдяки добре організованому протистоянню. Однак боротьбу з мурахами обманним шляхом виграють ломехузи (комахи такі, що харчуються мурашиними яйцями). Їхня стратегія – наркотизація. Ломехуза здатна виробляти і виділяти з свого організму алкоголь. На початковому етапі ці особини ніби незагрозливо розміщуються біля входу в мурашник, потім в ньому самому. Виділення спеціальної залози, що містить алкоголь, споживаються мурахами, після чого від їх колишньої організованості не залишається і сліду. Завершується ж справа банкрутством і запустінням мурашника, а ломехузи йдуть шукати інший, бо за рахунок цього живуть. Перенесення такого алгоритму в людське суспільство – в світ – продемонструвало його бездоганну працездатність.

Справа полягає лише в тому, щоб суспільство не осмислило, що установки на пияцтво чи паління привносяться ззовні і зі злим умислом, а сприймало б цю агресію як власні традиційні пристрасті, як щось само собою зрозуміле, і навіть з гуморком. Методи такі: приховання справжньої і / або вкидання неправдивої інформації, через рекламу, через ЗМІ, через систему освіти, через «ряджених» авторитетів і т.п. Наприклад, якщо приховувати від суспільства викладену тут інформацію (а її до цих пір не дають ні в ЗМІ, ні в в школах, ні в церкві, ні у вищих навчальних закладах, в тому числі і медичних!), то у переважної більшості «логічно виникне» думка, що й проблеми ніякої нема. Натомість – ковток шампанського (свято, весілля), пива (пивний фестиваль, різного роду посиденьки) або горілки (зустрічі ветеранів, товаришів по службі, ювілеї, поминки). І ось – людина втратила здатність розрізняти об’єктивне добро і об’єктивне зло – і не сприймає алкоголь як генну зброю (об’єктивне зло). Звідси виникає, зокрема, також і порада мало розуміючого лікаря прийняти чарочку коньяку для покращення здоров’я.

А сцени купівлі людьми алкоголю і тютюну для власного споживання є порівнянні з міфічною сценою оплати тарганами партії хлорофосу.

Перемогти алкоголь і тютюн можна лише на світоглядному рівні, розпізнавши їх як зброю геноциду.

На думку вітчизняних і зарубіжних фахівців, останнім часом йде катастрофічне руйнування генофонду нашої країни, і головними руйнівниками є алкоголь і тютюн. Вже понад двадцять років наша країна схильна до посиленого тютюново-алкогольного геноциду, коли дітей з розумовими та фізичними вадами народжується все більше. Сьогодні мало хто може сказати: «Проблема пияцтва та паління мене не стосується, бо я не п’ю, не курю і сім’я моя також твереза». Руйнівна дія алкоголю і тютюнового диму поширюється на 4 покоління. Випивають і палять матері, і вже їхні дорослі дочки значно частіше народжують недоношених немовлят, у їхньому потомстві значно частіше зустрічаються такі недуги, як дитячий церебральний параліч і розсіяний склероз.

Висновки:

  • Алкоголь і тютюн порушують обмін речовин у всіх органах і системах людського організму.
  • Алкоголь і тютюновий дим порушують хімізм нейронів, утруднюючи проведення нервових імпульсів.
  • Алкоголь вражає кровоносну систему, викликаючи злипання червоних кров’яних клітин – еритроцитів – і, як наслідок, тромбоз судин, що призводить до судинних гриж і розривів стінок судин. Алкоголь – це насправді не судинорозширювальний, а судинозакупорювальний засіб.
  • Позбавляючи клітини органів кисню (в результаті тромбозу і спазмування кровоносних судин), алкоголь і тютюновий дим викликають відмирання клітин у всіх органах і системах людського організму. Зменшується об’єм мозку і число нервових клітин – нейронів – центральної нервової системи, атрофуються печінка, статеві залози, слабшає серцевий м’яз і т.д. Немає такого органу, який не відчував би дегенеративних змін під впливом алкоголю і тютюнового диму.
  • Кожна доза алкоголю і тютюнового диму, прийнята людиною, залишає в її організмі незворотні пошкодження, які накопичуються зі збільшенням сумарної кількості випитого (викуреного) протягом всього її життя. При цьому слабшає імунітет до хвороб.
    Нешкідливих доз алкоголю і тютюнового диму не існує!
  • Алкоголь і тютюновий дим знижують творчий потенціал людини, позбавляють її радості творчості, роблять її алкогольним та / або нікотиновим наркоманом.
  • Під впливом алкоголю і тютюнового диму людське спілкування втрачає змістовність, приймає примітивні форми.
  • Алкоголь і тютюновий дим порушують структуру ДНК, часто незворотньо. Вони вносять свої зловісні поправки до генетично запрограмованого розвитку нової людини. Ступінь розвитку мозку та інтелектуальні можливості людини, її зріст і вага, риси обличчя визначаються алкоголем не в меншій мірі, ніж генами.
  • У зовнішності і поведінці дитини, народженої випиваючою жінкою, завжди присутні відхилення від норми (алкогольний синдром плоду).
  • Алкогольні і нікотинові порушення генофонду нації і країни накопичуються, збільшуючи число дітей, що страждають різними хворобами.
  • У питущих та курців блокується інтуїція, і ними стає легко керувати.
  • Наркомафія, як сліпе знаряддя агресорів, заробляє мільярди на продажі алкоголю, тютюну та інших наркотиків, і також зацікавлена в тому, щоб приховати істину, тому куплені наркомафією т.зв. «державні діячі» та ЗМІ навмисне мовчать про масштаби трагедії, викликаної споживанням алкоголю, тютюну та інших наркотиків.

Механізм виникнення алкогольної залежності, та його подолання.

Багато розмов ведеться про те, які народи більше п’ють. За цими розмовами криється зовсім не якась там «національна гордість». Просто люди обговорюють очевидне. У статистиці споживання алкоголю простежуються певні закономірності, які носять далеко не випадковий характер. При цьому часто згадується той факт, що «азіат, випивши чарку горілки, може три дні ходити п’яний вхлам», і обгрунтовується це тим, що «оскільки європейці і росіяни слов’янської раси п’ють більше, то в процесі еволюції у цих народів стало вироблятися більше ферментів, що сприяють розщепленню спирту». Генетична спадкова терпимість народів Європи та слов’янських народів до етилового спирту прищеплена з давніх-давен.

Механізм генетичної терпимості організму до етанолу полягає в наступному:

  1. Етанол відіграє певну роль в організмі при обміні речовин.
  2. Генетично обумовлене підвищення концентрації ферменту, що сприяє розщепленню етанолу при обміні речовин, призводить до зниження природної кількості етанолу в організмі.
  3. Народжуючись з певним геном, який підвищує в організмі вироблення такого ферменту, людина буде постійно відчувати якісь незручності, обумовлені нестачею природної кількості етанолу в організмі.
  4. Недолік природної кількості етанолу в організмі приводить людину до несвідомого бажанням штучно заповнити цей недолік. Звідси алкоголізм – тяга до етанолу – є спадковим, генетично обумовленим захворюванням, що через покоління зачіпає цілі народи.

Достовірно встановлено, що алкоголізм найчастіше розвивається у вихідців з тих сімей, де пияцтво було звичним явищем. Найбільш схильні до нього люди, що мають алкоголіків серед найближчих родичів, і тим більший ризик у цих людей захворіти, – чим більше родичів було залучено до пияцтва. Що тут ще говорити? Воістину алкоголь – зброя геноциду (нікотин – теж). А той вибух алкоголізму та іншої наркоманії, який ми бачимо зараз, – це наслідок негативної євгеніки, що здійснюється в обхід суспільної свідомості.

Виникає питання: а що, власне, робити? Індивід зі збоченими в процесі такої «еволюції» генами – це мутант, інвалід, позбавлений можливості жити повноцінним, гармонійним життям. Йому, в тій чи іншій мірі, необхідні вливання додаткових «гормонів радості» ззовні і / або різні види «гострих відчуттів» – екстремальні види спорту, азартні ігри, різного роду видовища (у тому числі спортивні), сексуальні та інші збочення, «шопінг», обжерливість і т.д. Все це – підсвідомі способи заповнення внутрішніх психоемоційних резервів, без яких такий індивід впадає у депресивний стан, в результаті чого у нього може «поїхати дах» і / або виникнути думка про самогубство… Як не сумно це говорити, але життя такого індивіда – чистилище, розплата за помилки предків його роду. І щоб відновити ситуацію в родовій лінії, необхідно тверезо осмислити те, що відбувається, мобілізувати свою волю і назавжди відмовитися від алкоголю, тютюну, іншої наркоти і не властивих людській природі звичок. Інакше – спочатку деградація, а потім вже і неминуче зникнення родової лінії.

Пригнічення власної нервової системи алкоголем і тютюновим димом – це зниження власного інтелектуального потенціалу і створення підвищеної небезпеки для оточуючих у зв’язку зі збільшенням імовірності різного роду помилок у своїй діяльності. Це стосується всіх видів діяльності, а особливо управлінської. Але наше суспільство, на жаль, визнало лише неприйнятність керування транспортними засобами «напідпитку», а займатися напідпитку і / або в тютюновому дурмані всім іншим – від п’яної лірики до управління державою – нібито можна. А даремно. Адже якщо водій транспортного засобу під впливом алкоголю може «угробити» декількох людей (автомобіль) чи декілька десятків або сотень (автобус, літак, потяг, корабель), то керівник країни (наприклад, президент), якщо прийме неадекватне (під впливом дурману) рішення, – всю країну!

Тому найважливіше життєво необхідне завдання – загальне об’єднання сил і волі для морального перетворення суспільства, шляхом вольового вибору здорового способу життя, і БЕЗПЕРЕРВНОЇ САМООСВІТИ. Здорова, твереза культура є необхідною умовою розвитку генетично обумовленого потенціалу людини.

Алкоголь, тютюн та інші види наркотиків – повинні бути зжиті.

* * * * *

З повагою, Ярослав Орфіняк

Якщо ви помітили помилку, видiлiть мишкою це слово чи речення та натисніть одночасно: Ctrl+Enter.