1700 – 1900 рр.

lviv-histСело Малнів в 1788 році посідало 95 домів, поміж тими домами була парохія під числом 101. Парохом був Григорій Костецькій, при нім була хата дяка під числом 98, дяком був Єремія Черкаській. На присілку Мелешки було 17 домів, на присілку Горбки – 2, Загорби – 16, Дубінка – 10. Село числило 19 нів поля, а саме:

  • Огороди
  • Нива Микучова
  • Дубіни
  • Стецов горб
  • Горбкі
  • Головна знана Мелешкова
  • Нішевка
  • Острів
  • Котов
  • Дубінка
  • Мостки
  • Вір
  • Нагачів
  • Горбачка
  • Лесня
  • Камінка
  • Вовчі доли
  • Короставіца

Давно на місці сьогоднішніх мелешок було лише декілька хат. Над річкою Вишнею нижче від сучасного моста десь із 300 метрів, жив селянин Роман Флис з дружиною. В них був син і донька. Мали на річці невеликий водяний млин. Син навчався в університеті у Відні. До закінчення студій залишалося небагато, коли він з двома іншими студентами вирішив випускати фальшиві гроші. З Відня їх привозив батькові, а цей збував фальшивки через знайомого єврея в Перемишлі. Нарешті єврея викрили і арештували. В тюрмі він признався в кого брав ті гроші. Батька і сина заарештували. Їх посадили у ратуші в Перемишлі на найвищому поверсі. Та Флиси втекли. Переховувалися спочатку в Молдовії. Та згодом і звідти втекли на північний схід, а потім потрапили і в Україну. Незадовго захворів батько і помер. А син подався на захід ближче додому. Зрозуміло, що про них на батьківщині ще не забули і повертатися сюди було небезпечно. Він дійшов до Львова і на околиці міста заночував у господаря, що мешкав над самою Полтвою. Через кілька днів ближче познайомився з цією сім’єю. В господаря теж були дорослі діти: син і донька. Дівчина йому сподобалась, а він – їй. Тоді молодий Флис вирішив запропонувати їм таке: щоб син господаря поїхав до його матері та сестри, і щоб одружився з сестрою, а він одружиться з їх дочкою. На цьому погодилися. Прізвище хлопця з-під Львова було Мелешко. Згодом рід Мелешка зріс і звідси пішла назва села.

З 1732 року в Малнові були парохи:

  • Вінярський з 1732 -1738 рр.
  • Григорій Затвердніцкий з 1738 -1784 рр., якого хоронив парох Стефонович з Ляшок
  • Від 1784 був парохом Максимович Григорій до року 1787
  • В 1777 році був парохом у Волі Малнівській Григорій Костецький, котрий заступав у Малнові
  • З 1787 року парохом був Миколай Коростенський до 1809 року
  • 1809 рік – о. Климентій Літинський
  • ???? рік о. Іван Чапельський, який загинув від нещасного випадку у 1927 року. Парох орендував долину для випасання худоби в Галабута на хуторі Острівці. Коли перестав випасати худобу, на долині виросла трава, яку Галабут вирішив скосити. Священник Чапельський вважав цю долину своєю і приїхав, щоб вигнати Галабута з долини. Коли Галабут з косою підійшов до священника вияснювати ситуацію, то Чапельський хотів провчити, схопивши його за чуба, наказав фірману рушити кіньми аби провчити Галабута. Коса, яка була на плечі у селянина, злетіла і скалічила руку отцю. Через деякий час священник помер від зараження крові. А Галабута забрали до Самбора в темницю і після піврічного слідства визнали невинним
  • З 1827 року парохом був Теодор Максимович
  • З 1829 – Йосиф Будзиновський
  • З 1890 – Теофіл Глушкевич
  • З 1916 – Іван Копко, який помер на холеру під час Першої світової війни
  • З 1916 парохом був Володимир Попель
  • З 1944 – Горнецький Омелян
  • З 1949 – о. Микола Білик

 

  1. В 1848 в церкві відбулося велике торжество – скасовано кріпацтво.
  2. 1856 започатковано школу. При угоді громади з Стефаном Яксманицьким розпочато науку для дітей, котрий виділяв зимовою порою у своїй хаті кімнату за винагородою 40 золотих.
  3. Від 1858 року до 1862 року була впроваджена школа парафіяльна через дяка Григорія Савицького.
  4. У році 1865 за стараннями громади, а також пароха Йосифа Будзиновського була запроваджена трьох класова школа, де провадив науку Анатолій Петрик до 1875 року.
  5. Від листопада 1875 року до 1876 року з серпня місяця учителем був Тураш Йосиф.
  6. Від 02.09.1876 року науку в школі провадив учитель Іван Яксманицький – місцевий селянин.
  7. 22.09.1890 року до громади на парафію прибув греко–католицький священник Теофіл Глушкевич і обняв свою чинність душ-пастирську. Впровадження наступило через Теофіла Сінкевича пароха громади с. Черневого і війта Григорія Черкаського. Цей священник був знаний із своїх русофільських поглядів.
  8. У вересні 1890 року у зв’язку із збільшенням дітей до школи призначив ще одну вчительку Валерію Собнар, яка пропрацювала до 1891 року.
  9. Від 31.08.1891 року до 31.09.1892 року вчителем була Анеля Мілковна. Наука була в дві зміни.
  10. В 1892 помер війт громади Григорій Черкаський ,який був членом ради шкільної і членом ради повітової в Мостиськах. В громаді урядував 10 літ. Був ощадний і за його старанням був вимуруваний дім, де містилася школа, і також розпочав старання на муровану церкву, випалено 80 тис. цегол для будівлі споруди.
  11. В 1892 також відбулися військові навчання залізниці, з Перемишля через Торки, Стибно, Кальніків, Присілки, Гнійницька Воля, до Малнова, Старяви і Медики аж до Перемишля, разом будовано і телефон. В цьому ж році була страшна епідемія червонки. Того ж року у вересні відбулися вибори ради громадської, на яких обрано війтом Михайла Гусяка.
  12. 23.12.1892 за ухвалою ради громади було закуплено вапно – 1 тону, для мурування церкви.
  13. 27 грудня 1892 року рада громадська купила пляц за 570 ринських австрійської валюти в німця Адама Спися коваля, на котрім давніше стояла корчма, а пізніше хата, стодола і кузня, тоді ж рада громадська зробила угоду з Ільком Мелешком за город на розміщення нового цвинтару.
  14. 26.04.1894 року за ухвалою ради громадської зроблено заміну грунту званого межи горами в полудневій стороні села на цвинтар з селянами:
    • Юрком Рожаком
    • Андрієм Тимо
    • Іваном Мацухом
    • Федьком Кіндриком
    • Іваном Гуссяком
    • Федьком Андрійовським
    • Грицьком Костеревою
  15. котрі отримали в заміну за Грунь пасовисько на Брищах під осиками. Вимір пасовиська був визначений інженером.
  16. 18.11.1894 року був опаркований цвинтар при дорозі, яка провадить з села до Перемишля. На цім цвинтарі поставив перший хрест з дуба Федько Андрійовський за свій кошт. Того ж року цвинтар посвятили через декана з Черневого Теофіла Сенкевича і місцевого пароха Теофіла Глушкевича, і відданий до ужитку.
  17. 01.02.1895 року вчитель Іван Яксманицький вийшов на пенсію, а його місце зайняв вчитель Михайло Дзінбала і його дружина, яка також була вчителькою.
  18. 15.05.1895 року розпочато копання фундаменту на муровану церкву.
  19. 30.05 1895 року при богослужебнім торжестві зістав замурований перший камінь на муровану церкву. Посвячення фундаменту відбулося через декана з Черневи Теофіла Сінкевича і місцевого пароха Теофіла Глушкевича, війта Михайла Гусяка, його заступника Сенька Ковалика і куратора Казимира Вислоцького, дідича з Волі Малнівської, будівельного майстра концесіонованого Качмарика з Мостиськ. Першу цеглу заложив декан Теофіл Сінкевич, другу цеглу куратор Вислоцький, третю – Теофіл Глушкевич, четверту – війт Гусяк Михайло. В тім фундаменті зістав мурований трираменний хрест з дубового дерева, де міститься головний пристіл. По скінченні водосвяття при множественному здвизі народу місцевої громади декан Теофіл Сінкевич виголосив проповідь, поблагословив людей, дякуючи їм за Богоугодне діло. Вимурування церкви було узгоджено за цілу роботу мулярську в квоті 44 тисячі ринських валюти австрійської, зазнаючи, що план церкви виготовив Василь Нагірний архітектор у Львові, котрий був громадою відкуплений з міста Гусакова за 50 ринських.
  20. Церкву мурували 7 років і в 1902 році 24 червня було відправлено перше богослужіння. Мальована церква була за священника Володимира Попеля і начальника громади Івана Федини в 1922 році.
  21. В грудні 1895 року панувала епідемія тифуса плямистого, від якого хворіло багато дітей і людей. Епідемію зтлумив лікар повітовий Омелян Лебедович з Мостиськ.

Якщо ви помітили помилку, видiлiть мишкою це слово чи речення та натисніть одночасно: Ctrl+Enter.